Проби пера

Матуся-лебедиця

Гімназіє, храм мудрості віків

Колиска знань, наук скарбниця,

Виховуєш ти дочок і синів,

Як вчить літати пташенят матуся-лебедиця.

Мати навчає своїх дітлахів

Пір`ячко чистити треба щоденно

Від злості, від ліні, від всіх будяків,

Не знаючи втоми, живо, натхненно.

На сніданок – любов, на обід – доброта,

Вечеря – суфле із моралі й поваги,

Людяність, гідність, душі теплота,

Кожен з дітей потребує уваги.

І одного дня настане та тривожна мить,

Лебедиця нервує, хова почуття,

Пташеня розкриє крила, в небо полетить,

В далеку мандрівку, що зветься життя…

Гімназіє, храм мудрості віків

Колиска знань, наук скарбниця,

Виховуєш ти дочок і синів,

Як вчить літати пташенят матуся-лебедиця.

Чухіль Андрій, 2 клас

Город мій

Містечко рідне – дивний край!

Тут сонце лагідне цілує море

Люблю всім серцем тебе – знай

Йду по життю з тобою бадьоро.

Ти влітку, як привітний дім,

Гостям обійми розкриваєш.

Здоров`я, радості даєш усім,

Повітрям чистим ти легені наповняєш.

А ще в нас є найщедріший із дарів

Курорт бердянський, як перлина неповторна!

Сюди прямують із усіх країв,

Щоб оздоровитись, набути сил природних.

Всім серцем я бажаю, город мій,

Щоб твоє небо було мирне і безхмарне,

Щоб чайка білокрила – вісник мрій

Крилом майбутнє змалювала гарне!!

Злат`єва Поліна, 2 клас

Мій рідний Бердянськ

Мене Богданом звати,

Я учень другого класу!

Хочу Вам розповісти

Про одну прикрасу!

Прикраса та чудова –

Перлина біля моря!

Бердянськом вона зветься,

Про неї всі говорять!

Це місто моє рідне –

Тут я народився!

Саме з цього міста

Мені весь світ відкрився!

 

В нас є Азовське море –

Тепле та ласкаве!

Багато монументів

Гарних та цікавих!

Так хочу я, щоб мій Бердянськ

Ріс та розквітав!

Щоб ані горя, ні війни

Ніколи він не знав!

Хай береже його Господь

Від всякого ненастя!

І нехай приносить

І нехай приносить

Нам багато щастя!

А наше головне завдання –

Над містом не знущатись!

Щоб і в майбутньому Бердянськом

Усі могли пишатись!!!

Радоуцький Богдан, 2 клас

Гімназія – мій рідний дім,

Люблю навчатися там та дружити.

Та не будем ми тужити!

Ми із себе гімназистів робимо,

Та кожен день про себе говоримо:

Якщо в гімназії добро

То на душі буде тепло,

А якщо ні –

То не такими гарними будуть дні.

                                                                                                                                                                             Притуло Поліна, 2 клас 

                                                                               

Казка про геометричні фігури

         Лежав собі Олівець на папері і стало йому сумно. Вирішив він щось намалювати. Став він у весь зріст та покрутився на місці. З`явилась маленька Крапка, вона відкрила очі та запитала в Олівця:

-         Хто я?

-         Ти маленька Крапка, з тебе все розпочинається, багато чого можна намалювати.

-         А що ж це?

-         Найпростіше це пряма лінія. Розпочинатися вона буде з тебе, а кінця в неї немає. А якщо я в кінці прямої поставлю ще одну крапку, то буде відрізок.

-         Цікаво. А ще?

-         А ще можна зробити ламану або криву. Ось дивись!

І Олівець заходився малювати їх.

-         Які вони різні і не схожі один на одного.

-         Так, це моя улюблена розвага – малювати цікаві лінії. Це все одновимірні геометричні фігури.

-         А є щось більш цікаве?

-         Так, є двовимірні фігури, наприклад, можу намалювати Коло, Овал, Трикутник або фігури з різною кількістю кутів.

-         А як їх звуть?

-         Це Квадрат, Паралелепіпед, Трапеція, П`ятикутник, Шестикутник.

І щоб Крапочка зрозуміла, Олівець намалював для неї кожну з цих фігур.

-         Ой, яке гарне рівнесеньке коло! А ще ця сімейка Многокутників сподобалась мені.

-         Я чув, що є складніші фігури, але один я вже не зможу їх створити. Потрібно більше паперу, ножиці, клей та моя подружка лінійка, тому що всі фігури об`ємні, тобто тривимірні. Лінійка розповідала мені, що їх звуть Куб, Циліндр, Призма, Піраміда та Куля. Можливо колись ти про них дізнаєшся більше. Ти така допитлива!

-         Дякую тобі, Олівець, тепер ти мій ліпший друг!

                                                                                       Солодовник Маргарита, 2 клас

                                                                                  

Три помічниці

         У найдавнішому світі, який називається Математика жила велика і розумна родина. Родина мала трьох доньок. Першу доньку звали Тривимірна Фігура, другу – Двовимірна Фігура, а третя – Одновимірна Фігура.

         Вони усе своє життя допомагали людям розв`язувати складні задачі і за це люди зберегали їх ім`я та навички до наших днів.

         Навіть зараз три доньки, три математичні фігури є невід`ємні частини життя.

                                                                                             Удовиченко Мілана, 2 клас